Ти моє натхнення, моє чудо,
Сон, котрий реальним раптом став...
Не хвилюйся, море, не забуду
Твій солоний присмак на вустах!
Якби можна, віриш, я б забрала
Кожен розігрітий камінець,
Що мені ти щедро дарувало,
Особливо в штормі під кінець.
Не хвилюйся, море, все нормально...
Ну, хіба що серце жаль стиска,
Коли чую клекіт твій прощальний...
І злітає до небес рука.