Мене застрелять на кордоні,
Кордоні совісті моїй,
І стануть сторінки червоні,
Щоб схвилювати друзів рій.
Коли загубиться дорога
Між гір, де стає влітку сніг -
Товариші не судять строго,
Виносять нетяжкий вердикт.
Є інші вартові дозорці
На службі особистих мрій,
Вони слідкують крізь віконця
Всіх марних втрат,страждань, зусиль.
Коли в тривозі малодушній
До злої зони підійду,
Вони приціляться бездушно,
Поки у них я на виду.
Коли ввійду в цю грізну зону
Вже не моїй - чужій землі
Вони учинять за законом,
Законом крикнутого "плі".
І щоб недовгі були муки,
Щоб вмерти зразу, до кінця -
Я відданий до себе в руки,
Як в руки кращого стрільця.