Калина спіє за вікном
Співа цвіркун осанну ночі
Рушає в мандри добрий гном
І хитро мружить сиві очі
Піду я, Друже... Повернусь?
Не знаю... Ти вже не маленький
Оно вже й сам давно татусь
Забудь мої казки-брехеньки
Ти слухав їх бо був малий
І в світі барв було чимало
Тепер він сірий і сумний
Ти добре знаєш чом так стало
Прощай, Дорослий, я піду
Щось серце калатає дрібно
Диви на гріх ще упаду
А мандрувати ж то потрібно...
Калина мліє за вікном
Вродила добра цього року
Пішов під гору добрий гном
З торбиною пустою збоку