Духом терпким час запах -
Оберемок палаючого хмизу.
Світлий вітер розносить дим,
Що проникає в душу спокоєм.
І зникнуть ті, що дісталися
Сумного сонного краю:
В безтілеснім танці йдуть
Листям – згарищем тіні.
За темним обличчям хмари –
Світлий дух сонця
Серед палаючого степу –
Нетлінне серце.
На 21.03.2001р.