Бувають дні, коли зникають і Любов і Віра
Коли в глибокій прірві ти на дні...
Довкола звірі:
в овечій шкурі вовк,
барига-президент і судді-ґендлярі
і піп з масним обличчям,
в якому Бог замовк навіки.
Склепи повіки, спочинь, засни...
І хай присниться Місто Вічне
І райдужне намисто Дніпра з Десною.
І Вишгород на схилах подасть тобі хай сили
здолати Звіра на урвищах зневіри та ганьби...