Довірливим, маленьким кошеням
Дитяча радість зазирае в душу,
А я втрачаю лік безликим дням
І кожен день, чомусь старіти мушу.
І суєтою невблаганні дні,
Як бур"яном колючим проростають...
Приходить сон і тільки уві сні
Я подумки ще іноді літаю.
Стомились крила, тіло і душа,
Але в очах вогонь іще жевріе
І серце просить:"Ти не полишай,
Не полишай, не полишай надію".
І я втрачаю лік безликим дням,
І кожен день чомусь старіти мушу,
Та знову й знов, маленьким кошеням,
Дитяча радість зазирає в душу.