Коли війна закінчиться раптово,
Коли твоя дитина піде вперше в школу,
Коли ти кинеш пити „Кока-Колу,”
Тобі я усміхнуся у вікні.
Тоді побачиш ти мої червоні очі,
Тоді згадаєш те, що я тобі пророчив,
Тоді ті дні відчуєш ти і ночі,
Котрі провели ми одні...
І буде знову безкінечним вечір,
І будуть знов тремтіть вузенькі плечі,
І буде плакати за стінкою малеча,
Й ти згадуватимеш, як були в німім кіні
Оті забуті в тінях-сінях предки,
Оті солодкі „чоколятки-мармулєтки,”
Оті закохані горже-жоржетки,
Котрі нам вкоротили віку дні...