“Послання з України” ( Моїм північним братам)
Мій милий край, моя земля,
обпльованих героїв Батьківщина*.
Кістками рясно сіяні поля,
така ти - моя мати Україна.
Куди ідеш, за віком вік,
і дивишся кривавими очима.
Твій день - як ніч, а ніч - як рік,
дітей без пам'яті, нещасная країна.
Скалічена, згвалтована*, німа,
стоїш на роздоріжжі Схід та Захід.
Ти на краю історії - одна,
лежиш та закриваєш сонця захід.
І хто б не йшов Європу гвалтувать,
чомусь твої витоптував рівнини.
І далі знову йшов собі блукать,
шукаючи нової Батьківщини.
Ти так жила сторіччами - віка,
своїм мечем Європу захищая.
І тільки долі нашої ріка,
тече до моря тугу забирая.
І скільки ультиматумів тобі,
давалося - немає ім рахунку*.
З Варшави, зі Стамбулу і з Москви,
ніхто ніколи не давав нам руку.
І билися, вмираючи, сини,
шаблями іскри висікая.
І ворогів вбиваючи, лягли,
посеред степу вільного, вмирая.
І більше - один одного сікли,
з наказу ляха й московита.
Вбивали один одного сини,
ця рана досі в тебе ще відкрита.
Тебе вбивали, різали та жгли,
живою клали в домовину*.
Але убити так і не змогли,
не стерли горде слово - Україна.
Вставала Роксаланія* моя,
з кісток і сморіду* до бою.
і знову оживала ця земля,
политая сльозами та журбою.
І стільки раз верталась з небуття,
полки із праху й попілу вставали.
Немає вже в минуле вороття,
часи ганьби ми кров'ю посмивали.
Життя у рабстві, отруїло* нас,
і все довколо - навіть душу.
Земля мутантами народжувала нас,
і це сказати з гіркотою мушу.
Та все ж таки повстали ми з колін,
і вам на зло існує Україна.
Як рівна, серед безлічі краін:
Соборна, Вільна та Єдина.
Примечание: Перевод некоторых украинских слов.
Батьківщина* - Родина
Роксаланія* - древнее латинское название Украины.
згвалтована*- изнасилована
рахунок* - счет
домовина* - гроб
хвороба* - болезнь
отруїло* - отравило
цвях* - гвоздь
сморід* - едкий дым