Жили на світі два друга,
не любили зоологію й тварин,
тому й не викликалася по лісі туга.
Аж раз прийшлося йти, зламали тин.
І от в ліс вночі пішли ті хлопчаки,
зразу ж після злому майже таки.
Почали один перед одним вихвалятись,
майже битись, майже стрілятись.
Хто сильніший: той чи той?
Той розумний, а той ковбой.
На листя падали, гулі набили,
а потім кричали й з болю нили.
Аж геть, десь в кущах...
Ось перед очами крилами мах,
вовки на місяць завили.
а бобри (з дива) по деревах били.
Скільки страху на них навели
і стало шкода їм, що туди прийшли.
Побігли швидче поїзда і літака,
швидче звука, а йти пішки, то віка.
Істина така: любіть тварин
і не ламайте просто так тин. :)