Зійшло вже сонечко,
чудовий день,
а я сижу дома, наче пень.
Знов засвітило у віконечко.
І нарешті сплячою ходою,
я вже падаю, вже ною.
Цілу осінь, цілу зиму,
майже весну з дома лину.
Нарешті я вже тут,
зайду посижу десь за кут.
І тут на мене налетіли,
запачкали, на рукава посіли.
От і вся природа,
вся тут і мода.
Знов до наступного року,
якщо знов потерплю заскоку
вийду з дому посидіть
і птахам вийде знову налетіть.