Прийшло! Моєї не спитавши згоди!
Iще таке незграбне та мале.
Кажу: "Все вимрiй. Пройде все. Мине."
А днi бiжать. I сонце знову сходить.
Життя, мов пташка вiльная летить.
I дощ шкребеться злодiєм в вiкно.
А я вже вiдчуваю, що воно
Назавжди в моїм серцi буде жить...