Вибір без віри робить країна
Гра без надії, життя як хвилина,
Це все твоє, моя Україно...
Грім переможців, розпач до дна,
Брехня журналістів - а ти не одна,
Все це твоє, Україно моя...
Розпад родин, розпад держави,
Хіба це важливо: ліві чи праві?
Все це твої, Україно, сини...
Знову когось покличуть до бою,
Знову когось більш не буде з тобою...
Ти їх згадаєш колись восени...
А поза тим - все повний "пучок",
Хай там нагорі Гамлєт чи "торчок":
Все це твоя диких виборів гра...
Значення це зовсім не має,
Ти емігруєш в Європу в трамваї...
А нам залишаєш слово "Пора!"
Пора прокидатись й ставати до бою!
А з ким воювати? З самими собою...