Не будь губителем, Морозе,
Тiей дивноi чар-квiтки,
Що розцвiла промiнням сонця
На волелюбному Майданi.
Бо Украiни ти корiння,
А молодь та - цвiтучi вiтки,
Iх очi - в майбуття вiконця,
Вони нам зверху Богом данi.
Не зраджуй волi молодоi,
Бо де вiзьмеш iнакшу, звiдки?
И якшо станеш у сторонцi -
Як будеш в миті жить останній?