Убогий парубку, повiр, що менi жаль
Тебе, як жаль усяку без`язику коровину
По глупотi своiй застрявшу у багнi.
Xiба iй можна те поставить у провину?
Але е спосiб вилiзти до свiтла,
Пораду добру не вiдкидуй без вагань.
Зберися з духом й запишись в бiблiотеку,
I читачем ii постiйним стань.
Iще одне - борися з звичкою брехати -
Воно не личить чоловiковi, повiр,
Хоч недалека ти - та ж все-таки людина,
А не iнстинктами живучий звiр.
I думай, думай - ось тобi завдання,
Аналiзуй, не бiйся цього дiйства,
I через певний час потягнешся угору,
А може i... знайдешся для суспiльства.