* * *
Твої очі - кольору бурі.
Твої губи – троянди червоні.
Розривають навпіл душу.
Розрізають до крові долоні.
Не дивись так на мене сердито.
Коли дивишся так – я ридаю.
Бо без тебе не можу я жити.
Бо без тебе повільно вмираю.
Твоє слово – невидима куля.
Як тканину пронизує душу.
Залишає свій слід на постелі -
Плями крові від сліз на подушці.
Моя мила, розбила ти серце
В моїх грудях своїми словами.
Я не знаю як далі жити.
Метелеві зламати як брами.
Знаю тільки, якщо раптом зникнеш
Не впадуть зорі з чорного неба.
Моє тіло буде жити.
Та душа моя згасне без тебе.