«Фантазія не знає меж, коли вона спирається на віру». ©
________________________Жюль Верн. Таємничий острів
Лише піднІмусь із колін,
Блукатиму серед зірок.
Знов краю серце, що один,
І рОблю в прірву крок.
Немає в світі нових вражень,
Старих також нема.
Хто шлях безмежності покаже
В безодні сірого життя?
Тут — колір крові бачать люди,
Там — чують чистоту думок.
Думки не тут, вони усюди,
Бо їх несе життя струмок.
Немає миру, лиш війна:
Жорстока і нещадна.
Уб'є ковток твого вина
Від пристрасті бажання.
Мовчи, не треба зайвих слів.
Десь, в сутінках, грайливі тіні:
Вони прийшли з далеких снів,
І вже пливуть по білій стІні.
Нова реальність, нові люди,
Тваринні погляди в пітьмі.
Хотів війни? Її не буде —
Заради миру на Землі...
08/07/2004