«Іноді на питання "чому" немає відповіді. І це страшно». ©
_____________________________(Стівен Кінг. Зелена миля)
Годинник нагадував в'язницю - по колу стрілками ходив.
Коли настала мить спиниться, його підвести не схотів:
Сподівався вільнім стати, але дорога обрана не мною.
Я розбивав життя об грати між грішним тілом і душею.
Померти молодим - така надія. Коли ненавидиш майбутню старість,
То з кожним днем все далі мрія. Я роблю крок, та зупиняюсь...
Чому все так у світі складно? Чому не можна самому піти?
Чому життя на смерть не здатне? Який тягар мені нести?
Які помилки: нинішні, минулі? За всіх платити мушу я один?
Чиї гріхи так підігнули? Чому мовчиш? Чи я тобі не син?
Ненавиджу тебе, Творець Небесний! Невже забув своїх дітей?
Ти граєш долями... Нечесно! Зробив маріонеток із людей!
Тобі поклони б'ють, благають, а ти смієшся з висоти.
За тебе кров свою втрачають. Але чому? Не скажеш ти...
Заради чого марні смерті? Коли припиниться бардак?
І люди вже не є відверті... Чому у світі все не так?
26/07/2004