«Істинно могутній той, хто перемагає самого себе». ©
________________________________(Східна мудрість)
Знаю точно – прийде час...
Хоч ми давно уже не діти,
Життя за щось не любить нас.
Але, куди його подіти?
Чи життя пролітає даремно,
Розтягнувшись в секунду чекання?
Чи роблю я собі неприємне,
До безглуздого вдавшись кохання?
Хай на серці болючі рани,
А у думках муровані стіни –
Не звертаю уваги на плями,
І навколо розставлені міни.
Шлях пройду крізь тернисте поле,
Розпаливши вогонь у очах!
Розірву ланцюгами неволю,
У яку зацькував мене страх!
Темні погляди стануть минулим,
Враз поглине їх тиша німа.
Мене вічність до себе горнула
У майбутнє, якого нема.
Чи моя перемога безцінна?
Бо тепер я, напевно, вже твій.
У душі розімкнулися стіни:
Йшла війна... Та завершено бій!
09/11/2004