На прощання

Лидия Дзюпина
Відлітаю від тебе в відчаї
Так написано.
Відчуваю душею вогнище.
Попелію.
Білу шкіру прозорі сльози
Як порізану
Ненароком нестримно зронені
Палять сіллю.

Мов завісами день завішаний,
Мов зашитий.
Мовчки нас розрізає відстанню.
Вийшов час!
Плачу, плачу очима-вишнями –
Хочу змити
З думки, з помислів світ поділений,
Світ без Нас.