Зриваючи крила кидаєш у прірву
Все те що для мене важливе як подих.
І тільки тепер відчуваю порожню
Розірвану рану на спині й плечах
Зачинено клітку. я звір і хазяїн
Відірвані крила потонуть у водах
Інверсія сну у події реальні
Розмотує мозок в порожніх словах
Згадаєш про мене неначе про мару
В нічній темноті та самотності снів
Імла що розділить кінець від початку
Рахує секунди й кричить коли йти
Забудеш про мене неначе я лялька
Весела забава яку схопив гнів
Інакше не можу не надто святий щоб
Розбити роздерти тебе на шматки