Час збирати каміння
І кидати у воду.
Недоречність сумління -
Запорука свободи?
На колінах у храмі -
Це спасіння, Маріє?
Хто свій проклятий камінь
Кине першим у вирій?
Хто один в полі воїн,
Здатен страх тамувати?
Рани швидко загоїть
Зброя з вирваних гратів.
І впадуть перепони,
Підведуться трембіти
Переможця Дракона
Прославляти у світі.
...................
Та медаль - двостороння,
Непорушні - закони.
Хто подужав Дракона -
Зрешти стане Драконом.
Відчуття перемоги
Наче звіяне згасне,
Знов камінням під ноги -
Темна смуга у часі.
Що робить з тим камінням,
Якщо сам - хоч у річку?
За журбу покоління
Богородиці - свічку...