Завмерли години і день завагався
Заплакало небо моїми очима
Усі розійшлися, ніхто не зостався
По мені стікає остання хвилина
Зірвалась вода з очей на каміння
Розбився кришталь і кров охолола
Совість померла, зникло сумління
Я просто мовчу – не вийшла розмова
Тут спали мерці, їх запах лишився
Літають примари чужими слідами
Мій погляд,
і світ сірим мохом покрився
Зривали на серці нерви руками
Зариті у безлад гіпотези зникли
Засипало пам'ять у вирі хаосу
Усі запитання неначе молитви
Лікують мене від дурного неврозу