Ти крутишся в шаленім вирі танцю
Куштуючи на смак ілюзій волю
Та все розвалиться коли ти встанеш вранці
Усе залишиться оманливою грою
Ти вернешся до вулиць рвано-грязних
Їм все одно хто ти і що з тобою
Лиш час повільно роз’їдає язви
А ти лишаєшся стираючись юрбою
Але повернешся до ночі з гнилі вулиць
І втомлено-розбитий до нестями
Згадаєш те, чого ще не забули
Тікаючи звідкіль ще не тікали
І тиша розірветься в болі й крику
Вдивляючись в перетнуті кордони
Ти покидатимеш нестерпність цього світу
Я помиратиму щаслива
Ти на волі...