*...квіти на руїнах...*
Поглянь но - квіти на руїнах,
А я, як вчора, йду до тебе,
Життя летить, та мить невпинна...
В очах - волошки й колір неба.
Пелюсток ніжних ефемерність
Зроста тремтливо над камінням -
Я йду крізь роки, йду крізь терні,
Моя любов - мое видіння.
Рука м'ягеньким оксамитом
Щоки твоеї доторкнеться,
І промінь сонячний крізь сито
Хмаринок до землі проллється.
Вустами ніжними світанок
Я вип'ю зповна, аж до денця,
І усміхнуся наостанок,
І слід навік залишу в серці...
...