Це все крик диких чайок
Над морем бажань
Так у мене рве дах
Без твоїх привітань
Силуєти мого почуття
В підвіконні єпохи
Вакханалія гарпій народжує блюз
Тобі мяко постеле
На сіно Прокруст
І впадуть геніталії муз
І на твій гордий профіль
Навіжені по вулицях
С сяйвом в очах
Вірші схиблені на револьверах й мечах
Всюди зброя і я не безгрішний.
Бо маю трофея.
Подаруй мені посмішку,
Хоч у ві сні.
Не малюй матюки на китайській стіні ,
Це моя привілея
Вірші вкотре написані тільки мені
Наші фото не тонуть в простому багні
І нехай я ніколи уже не потраплю до раю
Я звертався до неба
Тонув у ставках
Турбував, своїм виглядом риб і комах
Поки не зрозумів, що я й досі на тебе чекаю.
