Это перевод стихотворения Лизы Лещинска "Мене уже нема".
Мене уже нема (Лиза Лещинска)
Я в хурделиці весняній пелюстковій
Яблуневим квітом закружляю.
Не вглядайся, не шукай очима –
Вже серед людей мене немає.
В білий вихор протягни долоні,
Своє серце запитай, хай скаже –
Чом я квітом падаю під ноги,
Вечір пустотою руки в’яже.
Загубив. Зосталось тільки серце,
То воно долоні підставляє.
Та вже вітер підхопив на руки
І несе. Мене уже немає.
ПЕРЕВОД:
Я в весенней вьюге лепестковой
Яблоневым цветом закружу.
Не ищи меня очами, мой бедовый –
Нет меня, а где я – не скажу.
В белый вихрь протяни ладони,
Сердце скажет – слушай, не дыши –
Как душа в цветах опавших стонет
Вечерами в сумрачной тиши.
Потерял. Осталось только сердце,
И в его ладонях – тихий свет.
Мне в ветрах холодных не согреться,
Коль тебя со мною больше нет.
01.12.2006