М. Ю. Лермонтов(переклад з російської)
1
Я виходжу один на дорогу;
Крізь туман шлях побитий блищить;
Тиха ніч. Пустеля чує Бога,
І зоря із зорею мовчить.
2
В небесах все торжественно й чудно!
Спить земля в синеві голубій...
Так чому ж мені боляче й сумно?
Що чекаю я? Жалкую за чим?
3
Вже не жду від життя я нічого,
Про минуле мені вже не жаль;
Я шукаю лиш спокій, свободу!
Я хотів би забутись й поспать!
4
Та не тим холодним сном могили...
Я бажав би навіки заснуть,
Щоб у грудях життя дрімали сили,
Щоб я дихав, здіймаючи грудь;
5
Щоб всю ніч, і весь день слух плекаючи,
Про любов мені голос співав,
Наді мною щоб, тінь затиняючи,
Тихий дуб нахилився й мовчав.