Пародія на пісню Ігоря Жука "Портрет"
..........
.......... О, не рухайтесь, панно!
.......... Я не просто дивлюся на Вас,—
.......... Я творю Ваш портрет
.......... Із дрібних поцілунків олії.
.......... На моїм полотні
.......... Завмирає скуйовджений час,
.......... І побачить Вас Бог
.......... Так , як я лиш Вас бачити вмію.
................. І. Жук
О, не рухайтесь, пане!
Лише рух, лиш один тільки крок,—
Куля влучить у серце
І все Вам миттєво пробачить.
І життя полотно
Намалює дбайливий Ваш рок.
І побачить Вас Бог
Саме так, як я зараз Вас бачу.
О, не рухайтесь, пане!
Прислухайтеся, як плине час,
Наближаючи Вас
До жаданої зустрічі з Богом.
Він розсудить, хто більше
Й болючіше вистраждав з нас,
Й чим мене привернула
Та Ваша пекельна дорога.
О, не рухайтесь, пане,
Й мовчіть, я благаю, мовчіть!
Всі слова Ваші марні,
І марні всі Ваші надії;
Ви б могли і мене
Милосердю й любові навчить...
Замість цього — й самі
Все забули.—
Он, дідько радіє!
О, не рухайтесь, пане!
Залишайтесь на тому стільці.
Ваш комп'ютер — і той
Заскрипів і принишк, наче миша.
Револьвер затремтів
У моїй наболілій руці,
Коротенька лиш мить —
І навік опанує Вас тиша.
О, не бійтеся, пане!—
Я за Вами відразу піду,
Бо ніщо в цьому світі
Й ніхто мене більш не тримає.
Не покину одного,—
Звичайно ж, собі на біду.
Що ж поробиш,— крім Вас
В мене справді нікого немає...
Вже не рухайтесь, пане!
Я поглядом Вас огорну,
Замалюю в уяві,
Щоб мрію свою відтворити '
В тому світі, де все,
Що намріялось, стане буттям,
І ми зможемо вдвох,
Що судилося, знов пережити...
Вже не рухайтесь, пане!..
7.12.98г.