(Вступ)
Слина у роті не лишень для обіду і протесту:
Або аргумент для підсилення грубого жесту,
Чи плювання на правила нові, безглузді табу.
Чи давлення нею від горя.
Зачекай… Розкажу.
Слина…
Це частина твого та мого тіла. Сила,
Котра змішує почуття та тепло у єдине,
Мовбито невловимий колір повітря і неба,
Наша веселка - трохи від мене, трохи від тебе.
(Рефрен)
Передай свою душу торканням
Припади губами хмільними.
Ось близько, близько кохання
Переводжу години в хвилини…
Сльози…
Сонечко, мої слова в очах твоїх – не я.
Зразу і негідник? Не так смакує така твоя
Солона слина… Але така вона важлива гра,
Що вибухом змішає усе в єдине почуття
(Міст)
Глибокий зв’язок язиками,
Нестримні потоки душі.
Наповнюєш мене коханням
Твоєї палкої душі.
Потяг…
Ці щоки гарячі зношують мій міокард
На губах пломеніє бажання і думок жар
Зірвемо із мрій силуетів тоненьке сукно
Відкриймо один одного, як задушне вікно.
Давай…