До рiчницi
з дня народження
Тараса Григоровича
ШЕВЧЕНКА
(9.03.1814 - 10.03.1861рр)
З днем народження, дiду Тарас!
Жаль, мiж нами вас зараз немає,
але те, що потрiбнi для нас
в цей надмiру виснажливий час,
гостро кожен з нас вiдчуває.
Ми, нащадки, провину велику
на собi будем довго нести,
що через ту шинкарську горiлку
не дали вам у кожну домiвку
i до кожного серця дiйти.
Ми забули козацькi порядки,
Честь и Славу дiдiв-козакiв.
Прививаєм жидiвськi повадки,
спини гнем на жидiвськi достатки
i вживаємось в роль дуракiв.
Не чекаємо милостi з Неба,
забуваєм рiдню и сiм`ю...
I слова не доходять вiд тебе,
що якби ми навчались, як треба,
то i мудрiсть би мали свою.
Ми жидiвською мудрiстю "ситi"
i, як проклятi богом, щодня
i голоднi, й холоднi, й невмитi,
тягарем податкiвцiв убитi,
пропиваем себе i коня...
Гострих шабель давно вже немає,
не поменшало ж злих ворогiв,-
бо Народ як у битвах вмирає -
так до нитки його обирає
зле нашестя державних верхiв.
З днем народження, дiду Тарас!
Ми, жидами гонимi по свiту,
робим все, що залежить вiд нас,
щоб настав довгожданний той час,
коли здiйсниться суть "ЗАПОВIТУ".
9.03.04р