Коли б мати нагоду,
в переповнений зал
для усього народу
я б таке ось сказав:
"Поклоняйтеся дурням
i чекайте вiд них
щонайдовше, - з полудня
здiйснень намiрiв всiх!"
Нiсенiтнтниць багато
i вони не звелись -
ваша вулиця свято
теж побачить колись.
Та це зовсiм не значить,
Петре, Павле, Iван,
що це свято вiдзначить
доведеться i вам.
Вас попросять культурно:
"Свят других пiдождiть".
I пошиють вас в дурнi,
i дурними живiть.
Хто пошие? Самi ви
i самих же себе...
Завтра жить не зумiеш,
не навчившись тепер.
Менi, навiть, здаеться,
(хоч не вiрю я в те),
що з надiею в серцi
всi ви перемрете.
Поклоняйтеся дурням!
Вiрте в iх правоту
i страждайте бездумно
за iх вiру "святу"!
8.06.04р