Шкло

Терещенко
Порожня кімната - розчинені двері.
вагаючись трохи, заходиш до неї,
Шукаєш, де шибки. Розбиті руками
Кровью омиті. Ось так утікали.

Пошарпані двері будуть відкриті.
Так було завжди. Тут можна жити.
Кімната ж ця частина будунку,
домівки химерам, падлюкам і ширці.

Скло.
Розбите руками.
Допоки бажання.
Допоки надія,
Допоки пізнання.

Скло і прозріння...

Тонке відгородження від нового світу.
Жителі цього будунку, по-своєму, гіди.
Їх порятунок - залатанні вікна.
Їх страх ніколи не зникне,
страх побачити заховане за брудним склом.