Поет живе до того часу, доки
його слова хвилюють читачiв,
лишаючи у душах слiд глибокий,
якого не загладити нiчим.
Не камiнь i не бронза на могилi
продовжуе поетовi життя,
а люди тi, що щиро полюбили
його простi словеснi вiдкриття.
I доти вiн у душах буде жити,
доки хто-небудь iнший непростий
зумiе краще - влучно й колоритно
про все те саме всiм розповiсти.
19.05.98р