Юрий Андрухович. Смена декораций

Андрей Пустогаров
В помещении церкви открылся вокзал:
расписанья, иконы, буфет, магазин.
толпы бродят по хОрам и купол гудит, как казан,
у кассирши уста, как фальшивый рубин.

 Туалеты и фрески. Когда-то заря
закатилася в тлен, как Мария вся в черном.
Открываешь, как двери, врата алтаря -
и выходишь, и ходишь по первой платформе.

А на ней вдоль путей - паровоз, сквознячок.
Свечек свет пересох, будто песни. И тяжко
осаждаем вагон. И свистит нам в свисток
пролетарский пророк из-под красной фуражки.

В помещении школы открылся отель:
там всегда кто-то с кем-то ложится в постель.
Потолки в сталактитах, протечкой чреваты,
старшеклассницам хочется сладкую вату,
они, русла сплетая заломленных рук,
в суть естественных входят наук.

В помещении замка открылась больница:
шляхта в тертых пижамах проходит леченье,
 будто снятая с кола, попавшая под колесницу,
и диагноз готовится, как покушенье.
 Чтоб лечить от стыда, в этажах этих башен
 для любого есть метод. Порою он страшен.

В помещении цирка открылся завод:
над станками парит там довольный народ
 в ярком гриме - от уха до уха.

В помещении неба открылась тюрьма.
 В помещении тела открылася тьма.
В помещении духа открылась разруха.

(1991)

С украинского

ЗМІНА ДЕКОРАЦІЙ

У приміщенні церкви відкрито вокзал:
почекальні, лампади, ікони, кабіни.
Перелюднені хори гудуть, мов казан,
а в касирок вуста, як фальшиві рубіни.
Туалети та фрески. Колишня зоря
закотилася в тлін , як Марія у чорнім.
Відчиняешь, як двері, врата вівтаря -
і виходиш, і ходиш по першій платформі.

А на ній - протяги, паротяги. Свічок
пересохлі світла, як пісні на бенкеті.
Облягаем вагон. і свистить у сюрчок
пролетарський пророк у червонім кашкеті.

У приміщенні школи відкрито готель:
там завжди хтось із кимсь укладається спати.
Сталактити волого пульсують зі стель,
старшокласниці прагнуть солодкої вати
і, сплітаючи русла заламанних рук,
опановують суть природничих наук.

У приміщенні замку відкрито шпиталь:
там гуляє лицарство в потертих піжамах,
мов побите вогнем чи познімане з паль,
і діагноз готують на них ніби замах.
Адже в кожній з нічних півосвітленних веж
їх лікують від стиду. І цвяхами теж.

У приміщенні цирку відкрито завод:
там летить над верстатами гордий народ
у блискучому гримі - від вуха до вуха.

У приміщенні неба відкрита тюрма.
У приміщенні тіла відкрита пітьма.
У приміщенні духа відкрита розруха.