Кожен судить про всіх по собі, а по-іншому рідко буває,
Бо оцінки спливуть не любі, а лиш ті, які він відчуває.
Коли добра людина, то добрі і всі, хто до неї в господу заходять.
Хто ж із наміром злим у душі, то йому неодмінно нашкодять.
Бо людина є вимір всього, що із нею стає повсякчасно –
І великого щастя свого, і мізерно-низького нещастя.
То ж, коли вам бажається жить і щасливіше, і не так грішно –
Людську гідність свою бережіть і оцінюйте всіх не поспішно.
Бо всі люди такі, як і ви, та без вашої безтолковості
І в них більш, як на дві голови залишилося поки що совісті.
23.09.01г.