Осінню залиті вулиці вечірні,
З «Віденської кави» знову лине сміх,
Чернівці прекрасні, Чернівці чарівні,
Ви зупинка долі, моя втіха – втіх.
Жовте листя впаде на стару бруківку,
Холодом запахне – скоро вже зима,
Тут тебе зустрів я, тут тебе провів я,
В Чернівцях «згоріла» молодість моя.
Знов заграє ніжно, сонячне проміння,
Квітами запахне, радісно весна,
Чернівці прекрасне, надпрекрасне місто,
Мабуть, що на світі кращого нема!