Пам ятi Л. М. Бабак

Олег Гончарук
Як уві сні здалось (чи то примарилось),
Життя прожилось.
Ніби й не було...

Про тебе тільки
пам'ять залишилась.
Все решта, ніби снігом замело.

Твої слова,
як дзвін криштальний,
живе таки тепло.

В душі лишився погляд твій…
Прощальний.
Рікою решта протекло.


Примарилось: ти повернулась…
Ні.
Таки здалось!