В мені живуть слова, яких не повернути.
Що втрачено сьогодні, завтра – не знайти.
Господь казав, що ми – лише звичайні люди,
Хоч і плекаєм почуття та потяг до мети.
Впусти повітря під свої чудові крила,
Та не питай чому, і не питай куди.
РазОм ми зможем все – усе, чого хотіли.
Лети, моє Коханнячко, лети!
Якщо десь там, у небі, я тебе зустріну,
То поцілую міцно і більш не відпущу.
Коханнячко живе, якщо воно – Єдине,
А я тебе нестямно по-справжньому ЛЮБЛЮ!
30/07/2007