Андре
Зірковий час! Інакше не назвати це!
Фірмін
Оце заміна! Аніяких повернень
Мадам Фірмін
Скупій.
Андре
Велике відкриття міс ДааЕ!
Безпомилковий сей аншлаг, я впевнений
Фірмін
Ми вже на місці, монсеньйор ВікОмте …
Рауль
Джентльмени, якщо ви не будете проти,
Я би хотів нанести сам візит.
Андре
Звичайно,
Як ви бажаєте.
Фірмін
Здається, між собою вони знані.
Андре
Христино Даае, де ваш чудовий шарф?
Христина
Що, монсеньйор?
Рауль
Ви не могли згубити те
Кашне опісля всіх моїх старань. Так-так,
Мені було чотИрнадцять. І я промок
аж до кісток.
Христина
Бо ти чкурнув у море, щоб дістати шарф
Рауле, так це ти!
Рауль
Христино. «Крихітка Лота дає думкам свободу…»
Христина
Ти пам’ятаєш?
Рауль
«…чи обожнюю лялькову вроду?..»
Обоє
«...чи гномів, чи взуття…»
Христина
«…загадки чи плаття нарядні…»
Рауль
Ці пікніки в мансарді. «…а чи може шоколадки?..»
Христина
На скрипці грає батько.
Рауль
А ми розповідаємо
історії Півночі, від яких у піт кидає нас.
Христина
«Ніщо так не люблю, Крихітка Лота раз сказала,
Як, у той час, коли у ліжечку я засинаю
пісня Ангела у голові моїй зринає…»
І тато мовив: «З раю, доню, відішлю до тебе
Ангела Музики». Так, Рауле, батько мертвий
Тому мене відвідав Ангел.
Рауль
О, без сумнівів
А зараз – повечеряємо.
Христина
Він суворий. Я не можу
Рауль
Я не затримаю тебе!
Христина
Рауле, ні…
Рауль
А поки
Ти перевдягнешся, піду візьму циліндр.
Лиш дві хвилини, Крихітка Лота.
Христина
Рауле, ні!