Стигла магма віків на повіки
Сон примаривсь мені шуліки
Що лечу над долиною злою
Що спливає кров рікою
І у кро’ві люде-круки
Миють в кро’ві люде руки
Мажуть лиця чорною кров’ю
Між собою шепочуть „кро-кро”
І голубка над ними стокрила
Біла-біла, біла-біла
Серце біле пір’їна прошила
Лучник серце прошив стрілою
Тягнуть люде пір’їну додолу
„Кро-кро” додому