Ти мене загубив.
Розгубив
пелюстки моїх вуст
запашних мов меліса,
волосся любисток,
чабрецеве намисто
наших ночей.
Сон-трава іще
не скоро зійде
серед зілля весни.
Іще вип’ємо ми
холод м’яти,
аж поки весь світ
не вквітить рань зелена,
аж поки ромена
не зійдуть хвилями
по луках медвяних,
аж поки не-мій милий
вкриє цілунками
чужі рамена.
29 липня 1999 р.
