два пера

Иннокентий Флик
Отак розв’язуються пута.
Отак гордієві вузли
рубає меч.
Повільно човник пропливає
в горлянку світу.
Заквітчані у човнику гребці
в шоломах давніх.
А на чолі - гребець з косою до землі,
де стрічка чорна, стрічка біла,
як рушники.
Чому ті чорно-білі рушники
журу плекають?
Червоних ниток
я сплету вінок
і подарую весляреві,
і два пера біленькі.
Чи прийме мій дарунок,
я не знаю.