Всесвіт, як молоко-
Білий, білий
Тягнеться ниткою,
Проривається в скло
Зі швидкістю світла,
Білий,
Тече у безмежність
Простору
Білий
Зневажає, спаклюжує...
День і ніч...
Темряви
Безліч.
Граючись у хованки
До нестями,
До схованки
Всесвіт без меж
Безмежний
Мереживом...
Розтавань і пожеж,
Попелом білий,
Білий...
Сивиною
Сумлінністю
Сміхом, реготом
Безупинністю.
Байдужістю...
До болю
До скімлення
Людину б’ють години,
Час
Секунди проходять крізь нас,
Втікаючи щораз
Не повертаються
Відвертаються.
Все в замкнутому колі годинника:
24 удари.
Стрілки – плітки,
Менше часу – більше болю,
Втома... – доля.
На випередки з часом,
Прориваючи хвилини
З гаслом:
„Час не переможе нас.”
Перемагає.
24 години – 24 удари
Ми не встигаємо...