Намалюй мене янголом Втечі,
Розмалюй кольорами доща,
Ця далекість була недоречі,
Я скажу: Кременчук прощавай!
Ти розмий наче каву на таці
Всю любов, що вхопила її,
Запроси мене завтра на танці,
Я вдягнуся в прикраси свої.
Поцілуй мене якось спонтанно,
Щоб відчула я небо рукою,
Обійми, наче паросток, гарно,
Щоби дихала тільки тобою.
Та спочатку вкради мене з дому,
Покохай, наче витівку грому...