Я ліпив тебе мов із глини,
Почуття додавав цілюще.
Нема спокою, а ні хвилини,
Ти творіння життя невмируще.
Хто ти є в своєму величчі,
Дай збагнути твоє єство.
Скільки масок в одному обличчі,
Ти і грішниця, і божество!
Яка чиста любов й цнотлива,
Вже немає мені вороття.
Моя зіронька сором`язлива,
Ти криниченька мого життя.
Ще не знаеш гіркого болю,
І душа, як блакить небесна.
Я без тебе повір, божеволю,
Ти любов моя, біль воскресна!
Худ.Катерина Ляшко.
