Тепер, коли ще не вернулись журавлі
цвітуть морельки й зайнялись кульбаби
й не скарбу прагну в папороть-пітьмі
а цвіт розради
тепер, коли вертається снага,
тепер, коли усім пора вертати
із Ирію долинула струна
і час рушати
тепер тобі однакі острови
тепер, мов люстро Бога океани
стрічатиму від Ирію ключі
знова при брамі
А там - і гайда, геть від рідних сіл
від рідних стін, від рідного й лихого
аж заки облуд весь перелечу
за янголами...
...крилонька зітру...