Чи можливі якісь критерій правдивости мистецтва. Напевно досить вірогідним методом могло би бути визначення рушійних засад творця. Є , звісно, ризик спричинитися до образи митця і ”пояснити” непоясненне, хоча для більшості сучасників, засади ці досить прозорі. Та всеж коли твОрення так і лишається непоясненим, незрозумілим, непотрібним у вжитковому розумінні і необхідним у духовно-фактичному - так званим ”чистим” мистецтвом? Для автора цих рядків один з критеріїв можна визначити, як відчуття божествености. Божествености ідеї, процесу, образу. Не йдеться про культурно конкретизовану реліґійність, а скоріше про внутрішню потребу такого відчуття у спілкуванні з мистецтвом як творцеві, так і реципієнтові творчости.
Концептуальне мистецтво може бути не менш ”чистим ”. Проте воно незаслужено присвоїло благоговіння мас. Деяка безсердечність останнього,та інтелектуальна механістичність заслуговують на визнання іншого ґатунку. Трюкацтво, як окрема галузь є також вартісною. Визначну роль трюкатства в становленні цивілізації зазначав К.Ґ.Юнґ. (абож середньовічні карнавали з образами Раблеанських блазнів, чи азійські скоморохи – суть подолання містичного страху насміханням).Зовнішня подібність до наповненої змістом містерії викликають відповідне сприйняття. Насправді ж інформативність даного явища є вторинною.Умовно можна казати лише про прочитування (підсвідоме сприйняття) формальної подібности до ритуалу- на чому і спекулює митець свідомо, або ні.
Поезія – наділена магією ритуалу, молитви і заклинання, Вона містична, і має бути здійснена лише як містичне переживання. Проза – радше описова, у своїй билино-міфічній формі, набирає деякі риси поетичності. Але мета її описова, інформативна. Проза може бути поетичною, відтак магічною, молитовною.
Навпаки, коли поезія, стає описово- пояснювальною, то її форма залишається, набуваючи первісної ужиткової суті, а саме передачі інформації від оповідача до слухача, від покоління до покоління, у зручній для запям’ятовавання ритмованій формі, подекуди навіть застосовуючи справжню поетичну образність чи метафоричнисть, проте виключно з ужитковою метою.