1.
Поставив свічку
у вікні висотного будинка -
вночі подорожній,
не заблукайсь.
Свічку поставив
серцю твоєму,
Доле моя...
............................
2.
”der erste Stern ist wie das letzte Haus.”*
R.M.Rilke
Наче падає сніг -
в венах б’є тишиною.
Наче падає сніг -
аж відбілює ніч.
Наче стежок знаки -
слідом, степом, журбою...
І ричання свободи
в теплих пестощах рук.
Наче доля в ярах
тишиною поснула,
Наче небо... Зоря –
у вікні каганцем –
на межі не-села,
на межі не-оселі,
на межі
навмання
на вікні
не-мене...
* "і перша зірка, мов остання хата", Р.М.Рільке
3.
Нестерпний степ стремить на сто життів.
На сто життів - нестерпна біла повінь.
Гей, вогнику, поставлений в вікні -
крізь шибу візерунків морозОвих...
Сто сторінок відміряно мені,
як сто життів
безмовного волання
у білий простір
Оленя сліди...