За яких часiв народилось те,
що у снах щемить i сьогоднi?
Це питання? Нi...
Щось таке просте,
наче дощ осінній холодний
Знов впаде зоря коли днi згорять
золотого i нiжного серпня
Та бажань нема. У душi зима
i колючий бiль впертий
Це прокляття? Нi...
Біль живе у снi
Затаївся, сидить тихо.
Наче хтось чужий у душі моїй
i на мене чекає лихо...