Я - музика в цю мить,
в наступну - вже нічого.
Знов в сутінках душі нутрує мудрий змій.
Я - музика. Кришталь дзвінкоперстовий
ледь доторкається. Цвітіння в’юговій...
Під віттям сидяше глухий, німий, осліплий -
він танець каменя і вигин-небосхил.
Він музика в цю мить,
він досконало світлий
дзвіночків саторі росяний передзвін.
В обіймах дерева - легке тяжіння вгору...
Я - Він.
Київ, 89